ЦИКЛ ВІРШІВ ОЛЕКСАНДРА ДРОЗДОВА "ПОРИ РОКУ" Частина ІV. "ЛІТО"

4

НА БЕРЕЗІ

Набрати келихом води
Я хочу з океану
Щоби на березі його
Сидіти бризом п'яний

Хай хвилі піну, наче шаль
До ніг моїх кидають,
Я мрії в неї загорну,
Що наче піна тануть

До зорь на небі буду там,
Бажання загадаю,
Коли побачу, що якась
Із неба вниз злітає

Авторський переклад з російської
19.08.3026 р.

 

Іллюстрація до віршу "На березі".
Дроздов Олександр. "Зорепад". Маркер/папір.
30 20. Одеса, 2026 р.


 
Іллюстрація до віршу "Стрибок".


СТРИБОК

Блискуче сонце на воді,
Сумують хвилі по тобі
Тут до нірвани крок лише,
Та не наважишся ти ще
З обіймами розкритих рук,
Попри шалений серця стук
Пронизуючи порожнечу,
Здійснить свою у море втечу

Авторський переклад
з російської
19.08.3026 р.


 

Іллюстрація до віршу "Слід на воді".
Босенко Зінаїда. "Світанок на морі".
Акрил. 50 70. Одеса. 2026 р.


СЛІД НА ВОДІ

А на воді не побачиш сліди
Скільки ти по воді не ходи

Краплина одна Океану озветься
І рознесеться по світу дощем
Літо мине - що тобі зостається -
Тільки чекати і мріяти ще

Увійдеш у воду - їй час вже змінитись
До нового разу - у тім її суть
Життя промайне і в ньому спинитись
Зможеш не ти, а хтось інший, мабуть

Чи зможе твій слід у житті залишитись,
Чи буде як дим, що хвилі несуть...

Авторський переклад
з російської
20.08.3026 р.


 

Іллюстрація до віршу "Пішки з Маяком".
Лебедєва Олена. "Маяк". 29х21, олівець/папір,
Кишинів, 2025 р.


ПІШКИ З МАЯКОМ

Картину купили, на ній був маяк,
Повірити зовсім не можу ніяк,
Що зрушити можна так просто маяк -
Узяти до рук, над водою підняти,
Так можна і море усе обійняти!
Талантом яким той митець володів,
Що задум такий на холсті він здійснив,
І мружимось ми під шурхіт води
Від світла, яким так повни зірки
І може тепер хтось удвох з маяком
Пішки гуляє всі ночі разом...

Авторський переклад
з російської
13.08.2026 р.


 
Іллюстрація до віршу "Ковток Літа".
Лебедєва Олена . "Ковток Літа". 20 15.
Пастель/папір. Кишинів, 2026 р.


КОВТОК ЛІТА

Час літа спливає,
І тане, мов тінь,
Коротшають дні,
Ідучи в далечінь.
І довшає список
Не зроблених справ
Чи край їм настане -
Якби ж хто це знав...
До нового Літа
Неначе завмри,
Хіба що на згадку
Ти Літа ковтни.
Його, як повітря,
В легені вбери -
Глибоко вдихни,
Аж до болю зітхни
І ні, не на дно,
А у Літо пірни!

Авторський переклад
з російської
30.08.2026