Цикл віршів Олександра Дроздова (Частина 4)

208

ТРАВЕНЬ

Примхливий травень дарував

Надії безтурботно,

Повітрям тихим огортав

І сонцем грів спекотно

 

З тополі невагомий пух,

Збиваючись у хмари,

Траву вкриває, наче сніг

І небом вже не марить

 

А ти злітаєш уві сні

З відкритими очима

У травень, або  листопад

В очікуванні дива

 

Так, ніби зупинився час,

А подорож триває

Над часом подорож твоя,

Кінця якій немає.

 

Травень 2024 р.

 

Лебедєва Олена.

Іллюстрація до вірша «Травень»

29×21, олівець/папір, 2023 р. Одеса

 

КОРАБЕЛЬ МРІЇ

 

Як з піни і хвиль корабель виникає,

Побачити можна  лише уві сні

Він буде так близько, що руку простягнеш -

Стоятимеш в нього уже на кормі

 

Вітрила його і штурвал, як у казці,

Покірними стануть одразу тобі

І мчатиме він по-під Сонцем в зеніті

Туди, де далекії мрії твої

 

Ти їх досягнеш непомітно для себе,

Але ти опинишся там вже старим

В краю твоїх мрій і високого неба

В краю, що омріяв, як був молодим.

 

Авторський переклад

з російської

07.05.2025 р.

 

Лебедєва Олена.

Іллюстрація до вірша «Корабель мрії»

29×21 см, олівець/папір, 2022 р. Одеса


 

ДО НОВИХ ДНІВ

 

Залиш на березі вагання,

Неспокій, марні сподівання

Образ безмежну гіркоту

І перетни страждань межу

 

Вітрила вправно розгортай,

Сміливо в плавання рушай

Там не потрібні якорі,

Як спогади твої на дні

 

Відчуй упевненість в собі -

І поринай у дні нові,

Де в чистім аркуші життя

Своє напишеш ти ім’я!

 

15.04.2025 р.

 

Обкладинка грамплатівки (4-а сторона)

«Остров Сокровищ», Мелодія — Д033035—38, 1991 р.

 

 

ДАЛЕКІ ХВИЛІ

 

Приходять здалеку всі хвилі,

Приносять іноді вони

Благання, заклик про спасіння,

Які відчути можеш ти

 

Скорботну звістку нам доносять

 Від тих кого, мабуть, нема

В своєму крику чайки вільні

Як свідки драми, що була

 

І ми годуємо їх хлібом

На спомин душ, що відійшли

І руки простягаєм ніби

Торкнутися ми їх могли…

 

19.04.2025 р.

 

Фото Сайту iStok: https://www.istockphoto.com


 

ПЛЯШКА З ПІД РОМУ

 

У пляшці був раніше ром,

Його пили пірати

І було гучно за столом,

Щоб з долею пограти

 

Ще рани заливали ним,

Втамовували спрагу,

Напоєм був він бойовим -

Усім давав відвагу

 

Щоб більше рому здобувать

В грабунках абордажних

Аби зухвало пригощать

В портах жінок продажних

 

А пляшка зброєю була

У бійках нескінченних,

Де часто кров чиясь текла

Щоночі у тавернах

 

Містичний жах ром розганяв

При зустрічі з «Голандцем»,

І серед ночі зігрівав

Усіх, хто був на шканцях

 

А той, хто в трощу потрапляв,

Той в пляшці цій надію,

Записку в море відправляв -

Про порятунок мрію

 

Тепер порожньою стоїть

Ця пляшка у музеї

Так, ніби Час свій сторожить,

Який застряг у неї…

 

30.04.2025 р.

 

Мондер Олена

Ілюстрація до віршу «Пляшка з под рому»

17×25, крафт-папір, туш, суха пастель.

травень 2025 р. Одеса