ДРОЗДОВ Олександр
кандидат технічних наук, доцент
Лауреат Літературних конкурсів: конкурсу мариністики
ім. І.С.Рябухіна «Морська душа» 2024 р., «Мій Дракон» 2024 р.
Член краєзнавчого товариства "Моя Одеса".
Організатор мистецьких заходів, автор ідей і куратор художніх виставок: «Двері в акварелі» 2021 р, «Подорож до моря з Лесею Українкою» 2023 р., «Казкові мрії» 2023 р., «Кохане місто не може спати спокійно» 2024 р.
Автор наукових, науково-методичних, науково-популярних і мистецьких публікацій.
Винахідник, автор 10 патентів і авторських свідоцтв.
Публікації в фахових та періодичних виданнях: Технолог, Вечірня Одеса, Одесская жизнь, літературно-мистецький альманах Євшан #18-19, на електронних ресурсах Одеської Національної академії харчових технологій (нині - Одеський Національний технологічний університет).
* * *
СТАРИЙ БАРКАС
Низенька хата біля моря,
Старенький флюгер на даху,
В мережеві сіток рибальських
Баркас дірявий на боку...
На ньому в море ще ходили
І сперечалися з самим
Царем морським і не просили
Від нього милість - навпаки
Улов, як данину збирали
І море веслами орали
А пінний слід, як борозна
За ним тягнувся ще здалля
Старий баркас - йому зарано
Померти від тієї рани,
Що спричиняють нам роки -
Закриють латками дірки!
Він вітру радісно озветься
І з хвилями в танок зірветься,
Тремтячи знову, як завжди -
Цілком, від щогли до корми!
16.06.24
* * *
РИБАЛКА
Рибалка сивий і засмаглий
Сидить із люлькою в руці
Ковтає дим, як воду спраглий,
Глибокі зморшки на щоці
В його очах є відблиск Сонця
І віддзеркалення води
Його, як старого знайомця,
Приймає хвиля, як завжди
Він чайок розуміє крики,
І по зірках знаходить шлях,
Відпочиває наодинці
Як стомлений польотом птах
Червень 2024 р.
* * *
ПЕРЛИНИ СПОГАДІВ
Я так давно не бачив море,
Я стільки мріяв про нього,
Пірнав у спогади, як хвилі,
Завжди з трофеєм виринав
Ці спогади - мої перлини,
Їх нікому не віддавав
Море не зміниться, я знаю,
Але я буду вже не тим,
Коли за рік, за два, чи більше
Я привітаюсь знову з ним
Квітень 2024 р.
* * *
Я бачив моря дно -
В воді прозорій
І в тій ж воді
Я бачив зорі
Вирує скрізь життя -
Де світять зорі,
І в глибині -
В морів просторі !
11.03.2024
* * *
ПРИСВЯТА
Прошу не йди! Не йди від мене,
Бо я тебе не дожену!
Лише завмри, і у долонях
Як скарб тебе я підійму
Ти ніби тягнешся до мене,
Але щоразу не знайду
Тебе я там, де щойно бачив,
Де міг торкнутись наяву!
Ти повертаєшся до мене,
Щоб я в обіймах огортав
Твою тендітність і мінливість
Тебе щоб знову не втримав....
Що ж, доведеться вирушати
В далеку путь тебе шукать -
До моря йти і довго плисти,
За обрій потім завертать
Чекати збурення на морі,
Щоб опинитись нагорі
В твоїй короні, в піні білій
І мчати разом до землі!
14.04.24
* * *