Цикл віршів Олександра Дроздова: "ПОРИ РОКУ". Частина ІІ. «ЗИМА»

22

РЕКВІЄМ ЧОРНОМУ МОРЮ

 

Прости, моє Велике Море

Прости за цей Великий Жах,

Що зазнаєш такого Горя -

На узбережжі гине птах

 

Олією залите Море -

Сльозами сонячних рослин,

І, захлинаючись у нафті,

Дельфін загинув не один

 

Тобі ріка несла з Каховки

Тіла з розмитих домовин,

Останній путь пройшов хто двiчi -

Прийми скорботний їх уклін

 

А над твоїм простором, Море

Полюють інші вже птахи,

Ті, що руйнують все навколо -

Тримайся, Море і прости...

 

28.12.2025 р. 

 

 

ЗИМОВЕ МОРЕ

 

Зимове море нам завжди

Суворим видається

Порозумітися із ним

Не кожному вдається

 

Під кригою надій думки

Повільно замерзають

А хвилі сірі і важкі

На них вже не зважають

 

Здається не підхоплять вже

Вони твоє послання

А повернуть його тобі

Як докір за вагання

 

І все ж не можна не прийти

До моря в час суворий,

Щоби відчути як з твоєю

Його душа говорить....

 

26.01.2026 р. 

 

 

ВТЕЧА У ЛІТО

 

Знов за дощами дощі,

Вітер холодний у спину

Десь заховались сніги,

Я заклинаю цю Зиму

 

Обійми свої розімкни,

Досить прелюдій холодних,

Я пам'ятаю тепло

Інших сезонів погодних

 

Сумно дивитись мені -

Кригою навколо вкрито

Все узбережжя моє -

Я відпливаю у Літо!


08.01.2026 р.

 

Іллюстрація до вірша "Втеча у Літо".

Лебедєва Олена "Втеча у Літо". Акварель/

папір, 21х29. 2026, Кишинів.

 

 

РІЗНЕ МОРЕ

 

Усі тепле Море любили завжди,

Проте, настав час, а з ним - холоди

В тіні прохолоду шукали тоді,

Тепер сонця промінь нам складно знайти

А хвиля тим часом здається такою,

Що ніби на мрії твої йде війною,

Змиває надії, стирає думки

Руйнуючи всі сподівання твої

Світанки стрічали піснями гуртом

Тепер не збираємось більше разом

До Моря приходимо на самоті,

Йому щоб розкрить таємниці свої...

 

Авторський переклад

з російської

16.12.2025 р.

 

Іллюстрація до вірша "Різне море".

Олександр Сінельніков. "Не сезон". Одеса, 2011 р.



 СНІЖИНЦІ

 

Зимовий день,

Сніжинка раптом

Торкнулася на мить руки

За це одразу заплатила

І стала краплею води

Навіщо ти була такою,

Що неможливо зберегти

Твої ажурні візерунки,

Яким життя - секунди дві?

Хто мав тобою милуватись,

І оцінити ту красу,

Що виникає з ніоткуди

І вмить зникає в нікуди?

 

 Замети - братські домовини

Таких сніжинок на землі

Ми їх зминаємо - ногами,

Над ними плачемо - в руці...

 

16.12.2025 р.

 

Іллюстрація до вірша "Сніжинці".

Олександр Дроздов. "Сніжинка"

Папір, маркер. 10 х 15. Одеса, 2026 р.

  

 

СНІГ НАДІЇ

  

На радість людям випав сніг

Скрізь посмішки, лунає сміх

Таке було колись давно,

Тепер в оселях всіх темно...

 

О, Білий Сніг, якби ж ти зміг

Засяяти вночі для всіх,

Узявши світло від зірок

Тепло наблизити на крок!

 

24.01.2026 р.

 

Іллюстрація до вірша "Сніг надії".

"Нічний зимовий краєвид". Фото сайта Freepik.com