В одеському живописі Володимир Кабаченка впевнено як займав, так і продовжує займати і після смерті своє належне лише йому місце. Його творча доля виглядає вдалою. Хист виявився самобутнім і, тому, завжди викликав інтерес. Час і місце йому сприяли.
Персональні виставки в Україні та за кордоном. Нагороди та увага, які він одержував на визначних оглядах українського живопису, музеї, приватні колекції, інтерес критиків і повага колег.
Володимир Кабаченко народився у 1958 році у м. Миколаєві. Закінчив Одеське державне художнє училище ім. М. Б. Грекова у 1978 р., (педагог з фаху В.В.Філіпенко).Таким чином його творчий зріст припав на 80 — ті роки, У 90 — роки Володимир вже сформований художник зі своєю образотворчою мовою, яка має чіткі і глибокі українські корені. Його творчість органічно увійшла у нову добу українського мистецтва, привернула увагу культурної громадськості. Живописному мистецтву Кабаченка притамане глибоке та грунтовне пізнання історії української культури.
- 1989 р. член Національної спілки художників України ;
- 1993 р член Національної асоціації митців;
- 2017 р. член Національної спілки журналістів України.
- Володимир Кабаченко почав активно виставлятись з 1983 року.
Художні полотна «Три ворони», «Та, що запалює зірки. Народження Великої Ведмедиці», «Світ землі», «І мертвим, живим….», «Ідучи горілиць», «Світло і тінь» «Зелене море. Посмертя Бориса Нечерди», " Змієборець» та багато інших стали широко відомі, здобули визнання серед широкої громадськості. Протягом останнього часу Кабаченко створив живописний цикл «Степові caprichos», в якому особистий міф митця поєднується із колективною «пам’ятю». Одноіменні персональні виставки відбулися в Одеському художньому музеї та у Києві: Національній Академії мистецтв України, Центрі сучасного мистецтва «М 17», Національному музеї Тараса Шевченка. Проект викликав значний суспільний інтерес та схвальні відгуки критиків.
Своєрідність Кабаченка полягає саме в тому, що в його мистецтві чітко звучить фольклорний початок — що робить його для Одеси особливо цікавим. Кабаченку були однаково підвласні філософські смислообрази : «писанка», «риба», «вода», «птах», «жінка — матір», «батько» ,загадкові символи. Але, у творах художника немає й тіні стилізаторства або підлаштовування під національну кон’юнктуру.
Кабаченко лауреат та дипломант чисельних міжнародних та всеукраїнських художніх виставок та конкурсів. Серед них: бієналє сучасного мистецтва «Імпреза», диплом; премія Андрія Ментуха (Польща) ; почесний диплом Києво — могилянської Академії; міжнародна премія «Камеон»», муніципальних конкурсів «Люди діла» та «Твої імена, Одесо», лауреат міжнародної виставки сучасного мистецтва «Салон Молдови», лауреат муніципальної премії і м. К.К. Костанді та багатьох інших.
Творчу мистецьку роботу Володимир Кабаченко поєднував з громадською та науковою діяльністю на посадах Голови Правління одеської обласної організації Національної спілки художників України ; члена Ради НСХУ; наукового співробітника Одеського художнього музею; територіального редактора журналу «Образотворче мистецтво» ; старшого викладача кафедри образотворчого мистецтва художньо — графічного факультету Південноукраїнського педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського.